Витинаю янголів білих-білих,
із зірками й квітами на "спецодязі",
сонце ранком гратиме в них на крилах,
а вони літатимуть на протязі...
Прив’яжу їх ниткою аж до стелі,
тіні їх увечері попливуть...
Через стіни кам’яні до постелі,
до душі навідаються мабуть.
Я із ними пошепки розмовлятиму,
а якщо надумають у вікно...
Їх напевно випущу...Й витинатиму
білих-білих янголів все одно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537218
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2014
автор: Елена Черкашина