[i]Просто плачу, нема жалю,
І нічого вже не маю,
Я нічого вже не знаю,
Бо від тебе я тікаю.
Я тікаю, думки долі,
Та шкода, що не минеться,
Що печаль та зостається,
Ще не вчухли рани тої.
Моя радість, чом ти згасла?
Чому смуток так з’їдає,
Жаль мене не залишає,
Чую лиш негоди гасла.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537169
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Бажена Володиєвська