Іду самотня… Місто нічне спить.
А поряд вітер розвіва волосся.
Перед очима заніміла мить –
ТИ і ВОНА… А я іду самотня.
Дощ миє сльози – та вони гіркі.
У пам'ять вкарбувалися моменти:
ТИ і ВОНА… Між нами не віки,
А сотні зрад, дзвінки і компліменти.
ТИ і ВОНА… А я іду самотня.
На серці осінь кнут важкий пряде.
ТИ і ВОНА… - нещасний і доросла… -
А душу жалість жалить і пече.
06.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537152
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: LenkoBurush