Чому тебе не приголубить сон?
Зім’яте тіло і гладенька постіль.
Ти пишеш так, як не писала досі.
Рядки твої змінили свій фасон.
Чому, скажи, в них так багато туги?
Твоє «щодня» – не епіцентр трагедій.
Мов мед ти танеш, загорнувшись в пледі,
Щоб міднолобі не знайшли думки-папуги.
Зривай із себе ефемер страху,
Якщо не спиться – не розшарпуй ліжка.
У кожного за пазухою фішка.
Твоя – із зорями говорить на даху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537144
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Юлія Кириленко