Ген тихе, шкляне, ясне плесо
Холодні води розплело
І сяйні, місячні колеса
Із небом котить у село
Довкола ніч, п'янка й липнева;
Де човник мріє на Десні,
Малий Сашко побачив Лева -
Чи то насправді, чи у сні.
Могутній звір, великий, сильний,
Володар на своїй землі.
Коли б в степах у наших вільних
Вони ступали ув імлі...
Коли часи тяжкі й тривожні,
Скрутна година, чорний день,
І так багато слів порожніх,
Фальшивих, співаних пісень;
Коли дивлюся на сталеве
Зерно на стоптаних полях,
Так хочу десь побачить лева
У цих покривджених краях.
І лев прийшов; піднявсь на кручу,
І їх багато, йдуть і йдуть.
Я бачу, як тих левів мучать,
І рик розлючений їх чуть.
На них як хмара налітає
Осатаніла сарана,
Шакалів зграя скрізь чигає,
Тремтячи потайки сама.
Вони з'являються в столиці,
Їх повно по усіх містах;
Хто їм радіє, хто боїться,
А хто вже йде у їх рядах.
Могутній звір, великий, сильний,
Володар на своїй землі.
Звільни свого - ти, друже, вільний,
Як лев, що ходить ув імлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537143
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Сонячна риба