Сказали тут,
Прийшла до тями,
Зійшов весь блуд,
Біжить до ями.
«Коханий, сину,
Скільки шукала,
Тебе пташину,
Того не знала.
Де спочиває,
Побите тіло,
Ворон літає,
І той несміло.
У небі кряче,
Та все кружляє,
А ворог скаче,
«Гради» пускає.
Куди не гляну,
То Україна,
Ввели в оману,
Забрали сина.
Земля холодна,
Його накрила,
Я з тим не згідна,
Не їм ростила»
Гребе земельку,
Слізно ридає,
І кожну жменьку,
В бік відкидає.
Тіло знайшлося,
Одна подоба,
Небо гриміло,
Людська худоба.
Що наробили,
Катюги кляті,
А що згубили,
Будьте прокляті.
Страшні прокльони,
В небо летіли,
Усюди дзвони,
В церквах дзвонили.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/842-poshuki-sina.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537083
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Антоніна Грицаюк