Запізніле каяття

Закінчився  вже  бій,  -  я  не  вмер  й  не  живу...
Бо,нарешті  відкрилися  очі
Бачу  ПРАВДУ  подій  -  не  як  в  сні-  НАЯВУ,
Мучить  совість  від  ранку  до  ночі!
Як  я  міг!,як  посмів!  -  божевільний  сліпець,
Навіть  подумки  їх  убивати?
З  дерев'яних  щитів  й  полум'яних  сердець,
Будувалися  їхні  "гармати"!
Проклинаю  cебе  вже  у  тисячний  раз
За  їх  смерть  і  за  сльози  жіночі!...
ПОКАРАЙТЕ  МЕНЕ!!!,  що  сповняв  той  наказ!!!...
Мають  право  на  це  всі  охочі...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536783
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2014
автор: VIRUYU