[i]« Важка ти, шапка Мономаха…»,
« Не по Сеньке шапка...»[/i]
Крилаті фрази
І
Ідуть завойовники нас воювати.
А з ними і найманців ціла орда.
Невже і катюгу народжує мати?
Невже їх вмивала свячена вода?
Це нас випробовують наші і ваші
у чаші терпіння на гнучкість і злам.
Батиї культури імперії Раші
готують майбутнє своїм королям.
Парафія фюрера суне у бойню.
Наука не винайшла бука Кремлю.
Московські отці православ’я достойно
корону царя подають королю.
А голий король ще й показує м’язи.
Ну, явно засушений мініхеракл,
якому і досі не вправили в’язи
боєць карате або Ярош-козак.
І шуті, і люті ідуть Ліліпуті.
За ними – царапнуті і кацапнуті,
яких мавзолеї чекають в раю.
А он фарисеї, кати і пілати,
які Україну взялись розіп’яти,
а обіч із нею і Рашу свою.
ІІ
А наші?
А наші висовують гасла,
боргами поповнюють бідну казну
і списують на героїчну війну
нечувані наслідки головотяпства,
і поки надія іще не погасла,
то мають ідею…
Та ще й не одну.
Але найогидніші –
хатні злодії,
манкурти й убивці у наших полках,
які уповають на анти-месію
із ликом диявола на прапорах.
І п’ята колона заповнює штати,
де пише закони чужий генерал.
І все це насправді одні маркітанти,
у кого на совісті кожен провал.
Що Бога гнівити?
Такий серпентарій
лишила напам’ять радянська доба.
Хіба воно зроду було у книгарні?
Хіба воно може бодай уявити,
що ними керують кремлівські бандити
імперії зла, де [b]життя – боротьба.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536733
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.11.2014
автор: I.Teрен