Не тримай мої крила в руках!
Я так хочу до неба злетіти,
Я так хочу забути про страх,
Тільки небо і я.. ну і вітер…
Не прив’язуй мене до землі,
Задихаюсь в тісному блуканні..
Це колись на твоєму вікні
Візерунком всміхалось кохання…
Не тримай! Не жалій…запізнивсь..
Втратив шансів злетіти вже сотні,
Ти буденності легко скоривсь,
То ж прощай, мій герою безодні….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536535
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2014
автор: Любов Казмірчук