Коли вже ніч, все спить безчутно,
І навіть місяць вже дріма,
На дворі тихо і безлюдно -
В кімнаті я сиджу сама.
В свої обійми тиша кута,
В душі шкребеться самота,
І хочу я її жбурнути
Та сил у мене вже нема.
Вже сон у очі зілля сипи,
Вже треба спать, а я не сплю
І лиш на дворі шепчут липи
Про те як я тебе люблю.
А ти десь там в дзвінкому залі,
Можливо з іншою ідеш,
А я сама сиджу в печалі -
Із фото посмішку ти ллєш.
Пора б тебе уже забути,
Пора б сказать тобі прощай,
А я не можу так заснути
Не цілувавши фото край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2014
автор: Світлана Віхола