Річниця
Революція, річниця,
Як тоді, йде дощ і сніг,
Живі квіти на бруківці,
Шана тим, хто тут поліг.
Біля цього переходу
Дітей били до крові,
За що нашого урода,
Похвалили у Москві...
На Грушевського водою
Нас морозили всі дні,
Дим від шин стояв стіною,
Хлопці грілись на вогні…
Їм стріляє прямо в очі
Одурманений солдат -
Серце вірити не хоче,
Що іде на брата брат…
А ось тут упав Сергійко,
Там його дружок Михась…
На душі нестерпно гірко,
Хтось вбиває вічно нас…
Інститутська, без пощади
Розстріляли юнаків,
Зрадниця, Верховна Рада,
Нацькувала своїх псів…
Скільки діток положили
Промосковські снайпери…
О, як мами голосили –
Реготали упирі…
Революція, річниця,
Двадцять перше, падолист….
Кров людську, немов водицю,
Проливає кат-рашист…
Проливає і сміється,
Ось така ворожа суть…
На крові воля кується,
Дзенькіт сталі з кузень чуть...
Кращі хлопці України
На Майдані полягли
Й піднялися в небо синє,
Як у вирій журавлі…
12 листопада 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536486
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.11.2014
автор: Микола Паламарчук