Коли ти вернеш домів

Там,  на  межі  світів
Бог,  що  мене  шукає
Стане  близьким
І  де  ти?,  що  ти?  хто  ти?
Завяжеться  у  вузол  Гордіїв

Домів,  коли  ти  вернеш  домів
З  доріг,  заморських  країв
З  чужих  фантазій  і  снів
І  слів,  засохлих  у  роті
Оновить  подих  нових  вітрів
Твоїх  і  моїх  
Вже  пройдених  і  битих  шляхів
Твоїх  і  моїх
Оголених  нервових  аксонів

Забути,  бути  і  бути
Все  вивернути  і  потонути...
Домів,  коли  ти  вернеш  домів
Прошу  тебе...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536303
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2014
автор: Роксолана Смик