Не питай

Чи    відчуваєш    швидкоплинність  днини,      
Як    тіло    й    душу    зраджують    роки,
Як    від    життя    маленької    дитини
Вони  безжально  знищують  сліди?                

Чи    відчуваєш,    як    душа    згасає,
Як    остиває    трепетна    любов,
А    хмурний    позір    радість    не    сприймає,
Не    будоражить,    охоловши,    кров?

То    ж    не    питай,  чому    такий    журливий,
Чому    дивлюся    в    сад    через    вікно,  –  
Там  знову  бачу  юнь  свою  щасливу.
 Як    це    було    недавно    і    давно!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536286
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.11.2014
автор: Г. Король