Чаша сія бездонна?
П’є вже віки народ.
Воля із землі лона –
мов генетичний код.
Вічно отруту пити?
Тягне біда до дна…
Віє козацький вітер –
долю пророчить нам.
Доля із горя й болю,
але минувсь той час,
взяли у руки долю,
вже не втече від нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536078
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Олександр Букатюк