Він був сусідом вельми непомітним:
Не човгав, не сварився, не кричав.
Він ноти брав і щось під ніс мугикав,
Писав, і креслив, знов і знов писав.
Тоді тікав до саду, поміж трави,
Шукать якусь гармонію і лад.
Він слухав вітер, пив, мов роси, каву,
Мажор з мінором шикував у ряд.
Втомившись, повертався до оселі,
Вдягавсь у фрак, і скрипку брав до рук,
І вів смичком свій перший звук веселий –
І завмирав у захваті весь луг.
Він був сусідом вельми непомітним,
Звичайним довговусим цвіркуном,
Але його мелодія тендітна
Весь світ розфарбувала за вікном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536012
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: ptaha