мо̓ не ростріляні мости?

Прийшла  весна  –  проснулася  війна
І  розірвала  день  багнетом,  –  
У  дзвони  голосує  журби́на…  
Засіває  сльози  горіч  вперта.
Трути́на  поливає  сіль  душі
Лихим  вином  гадюч-обману.
На  три  сліпих  розхрестя  вік  згрішив.
Королева  лжеправдинь  –  путана,  –
В  масонському  котлі  –  Донбас-Хатинь…
Зівсепомст  тінь  плетуть  кургани…
–  О,  віро,  –
                       мо̓  не  розстріляні  мости?
Між  Києвом  й  степами  –  
                                                             між  нами???

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536004
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: *SELENA*