Вбивця моеї смерті
Десь у полі з війною на ти
Десь в окопі солдат засинае
Та земля віддає йому сни
Темна ніч не промовить ні слова
Збереже і закрие від куль
Вона стане стіною, між ними.
Буде бити в обличча вогонь
Будуть гради мов стріли
Що впиваються в тіло.
Та стіна не похитна не зламна
Темна ніч обіцянку трима
Під опіку вона обіцяла
В матері взяти дитя
І стоїть вся в сльозах та у крові
До схід сонця вона і чека
Що прокиниться хлопчик в окопі
І свою обіцянку с трима
Що повернится в дім і до мами
Я не здамся матусю чекай!!!
Але підсумки долі не зміниш
Завтра піде в останній дво бій...
Він окропить своею душею
Перемогу, й піде на завжди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535982
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Станіслав Аракільян