Чомусь незмінно?!…

Хлюпоче  мозок  в  кисні  кров
І  строки  нитоструння...
Хотілось  вже  ліричного  труда,
Але  чомусь,як  Дауна  хвороба...
І  вітер  наче,все  ж,як  був,
Та  лиш  туману  трішки.
А  постріли  все  не  дають  почуть
Із  забуття,  пророчя  тиші  миру.
Хтось  в  ній  шукає  самоту,
А  хтось  із  рими  фразу,
Як  паморозь...
Холодний  слід  в  поту
Кантузія  війни,панно...
пейзажні  драми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535948
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Плискас Нина