Зіпсованого листу дим
був ой немолодим.
Відсутня заздрість. Менше з тим
дитинство - не усім.
Одразу дим - поважний вік,
що завтра, що торік.
Вогнем розбудить чоловік
і вітер дме у бік.
А дим - аж зовсім не туман,
він вальсу отаман.
Який же з нього дідуган -
артист на весь майдан.
Тріщить оркестр пожовклих струн
і тішиться чаклун.
То й що, що юність - як на глум,
і в старості є бум.
Поважний дим, і все, що з ним,
є балом випускним.
Як сивина осінніх рим
з натхненням золотим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535933
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Шеркерт