Ти малюєш кремові квіти
Татуюванням в моєму серці
Ми з тобою дорослі діти
Серцем щирі й душею відверті
Вітер наші сни забирає
У не знані далекі далі
Небо перший сніг простеляє
Біла стежка, світлі вуалі
Ти рахуєш над нами зорі
Вони світлі аж за край
Я ж дивлюся у твої очі
В них вбачаю безмежний рай
Пелюстки забутих квітів
Про весни нас запитають
Гербарії майже літні
Де спогади спочивають
Ці дні щирості й любові
Де немає горя й розлуки
І щось дивне у нашій крові
Наче барви, а може звуки
Розтечеться по всьому тілу
І наповнить усе довкіль
Доля випустить стрілу вмілу
І поцілить точно у ціль …
… бо не довго вже чекати
Ту мить й саме ту хвилину
Ти блаженна життя дарувати
Може доньку, а може сина
Хай час принесе лиш щастя
І не пуска гострі стремена
Долею хай тобі все вдасться
Й бережуть ангели-імена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535924
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Андре Ільєн*