Хіба від болю втриматись...прошу,
І від душі подяка,що є сила.
Я відриваюсь з ним у сни,
У них німіє він й не крає.
Посипте солі,щоб ятріш...прошу,
Хай буде терпко і нестерпно.
Я не подвижник і не Жанна Д́́ ́арк,
Та я від того, лиш сильніша.
У росах я, на крок води,краплинка
Пливу в незвідну даль німої самоти
Де пів ступні,найважчий слід вперед
Де вічності ще не відкриті брами....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535571
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: Плискас Нина