жбаніє день…
вітри вигецують гопак…
у кошлатім небі журби здригнулись струни.
навспак
жбурляє листя Вечір –
вурдулак.
заплітає Рось хвилювання
в’юнно.
лишітся же іще жовтня
Дон-кіхоти
ще не змріялося ваше грай-вино…
провидице, навпроти:
– о, хто ти?
хто ти?
в жупанчику журнім,
в гримі перемов.
в твоїх очах зблудили тіні гомірні, –
розрижавленим зівсесповстані каприззям.
– о ні!..
в обійми ловлять гноми – кудлані, –
холодища у мінорній ризі.
жбаніє день – розхристаний блідий бурлак…
журбинить день – передзим’я хмурни́й віщак…
упала туга поміж семи самінь…
зів’яла туга…
а Сівер з-позасинь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535494
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: *SELENA*