Карпати ви мої,ті синії гори,
Народ той співучий,вродлива земля,
Ви серце моє,ви моя вишиванко,
Вами живу- бо ви моя душа!
Де лунають трембіти,де співають гуцули,
Де дівчата вродливі,юнаки- козаки,
Ті карії очі,ті місячні ночі!
Там- де любисток цвіте!
На Івана-Купала вишиванку вдягала
Кароока дівчина,наче цвіт весняний,
В тім любистку купалась-юнака чарувала,
Бо кохала й любила його!
Там зозуля у лісі накує довгих років,
Де вівчар у долині отару пасе,
А тая дівчина- чорнобрива,вродлива,
Віночок сплітає і коханого жде!
У садочку вишневім,біля рідної хати,
Рушник вишиваний застелить вона,
Ту вечерю святую вівчареві зготує,
Бо кохання її уже скоро прийде!
Сядуть разом,у купці-пісню ту заспівають,
Про Карпатськії гори ,про землю свою!
Про народ той єдиний,про край солов*їний,
Хай лине вона на роки,на віки!
Хай та пісня народна,як молитва святая,
Лине по нашій рідненькій землі-
Від міста й до міста,від краю й до краю!
Від серця й до серця,від душі й до душі!
Бо іншого краю я в світі не знаю,
Не знаю й не маю-це все що в нас є !
Ті синії гори, ті широкі простори-
Усе це є наше - Твоє і Моє !!!
УЛВІР. 08 06. 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535463
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: Леся Утриско