[i]Чому, кохання, робить ворогами,
Чому, ця осінь, зраджує мені?..
Йдемо у долі, різними шляхами,
І кожний нині, десь, на однині…
Ти, проходиш повз… Я потуплю погляд,
Неначе самі люті, вороги…
День минув… Та лишився в серці, спогад,
Крила скуті, сталеві ланцюги…
Іще палають, у темряві, мости,
Розносить вітер, попіл із надій…
Життя, дарує хрести із самоти,
Вже розносить осінь, уламки мрій…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535222
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: Валерій Кець