через вікна і лабіринти
впеленавшись в червоні бинти
не помітивши навіть з ким ти
чий ти батько, а може син ти
до Тартару крізь зоряні терни
(як у біса це роблять екстерни?)
навтіки від етичних первнів
у багряні сніги безперервні
не можливо спастися у втечі
через внутрішні кровотечі
вся галактика впала на плечі
речі схильні ламатись, до речі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535211
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: Ана Захмарна