Під гу́чний гуркіт канонади,
Коли віконця деренчать,
Хвилююсь я, а як солдати?
Як їм під гуркіт воювать?
Завжди́ вони напоготові,
І в дощ, і в спеку, вдень і в ніч,
Хоробрі всі, завжди готові
"Опасность встретить" віч-на-віч.
Я не хвилююсь так за себе,
Як я хвилююся за них,
Бо хто ж іще, як не солдати,
У скрутну мить нас захистить?
Ми у теплі, а як солдати?
Вони в наметах всі сидять.
Ми їх повинні шанувати!
На захисті разо́м стоять!
Бо не було в вже того міста,
Не знали б спокою давно!
Бо гине все від рук сепаратиста,
Як у страшному, лютому кіно!́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535196
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: Олена Страль