світ нагадує сонного звіра
що зачаївся під ковдрою
останніх днів
цієї безкінечно-сумної
осені
і вдихає прощальне тепло
вечірнього міста
з вогнями що загоряються
і зникають
неначе ті п'яні світлячки
напередодні новорічних свят
той впав
той загаснув
той заблудився у кронах вже голих дерев
та надсилає сигнали save our souls
світлом своїм блимаючи і загоряючись
бо світлячки навіть п'яні червононосі
також бажають жити
й губитись в Твоїм волоссі
що пахне солодким квітучим медом
6 листопада 2014року [21:23]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535189
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: Віктор Шупер