Повільно тане сум осінній,
Як перший сніг в моїй руці,
Немов на сонці білий іній,
Скупавши сад у молоці.
І полетів, як біла хмарка,
Із жалем, дивлячись униз.
Із хмар створилася отарка,
Що пролилась дощем із сліз.
Задріботів тепленький дощик,
І стало весело чомусь.
Заграв майстерно, як оркестрик.
Не стало суму, я сміюсь.
За комір падають краплинки,
Та я до тебе пригорнусь.
Ці дощові малі перлинки
Так дорогі, бо й ти всміхнувсь.
-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2014
автор: Н-А-Д-І-Я