Щасливий той, хто свою долю
Не вимучить, а проживе.
І поєднавши силу й волю
У кожнім дні знайде нове.
Всі протиріччя й перепони,
Що стали на життєву путь.
Підуть на благо, як закони
І розвитку земного суть.
Щасливий той, хто помічає
Всю велич матінки-природи.
У всьому промисел вбачає
І не чекає на виго́ди.
Хто щиро ділиться дарами,
Не жде подяки і хвальби́.
І не цурається сльозами
Просити в ближніх каятьби́.
Щасливий той, хто дяку має
За кожну мить свого буття.
Не бідкає, а проживає
Все те, що віддає життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535059
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна