…

хай  ріже  око  те,  що  ми  називаємо  світлом
лише  щоб  безодня  не  затягнула  знову
кожен  є  тим  ким  є.  комусь  -  глиною,  комусь  -  вітром
хто  хоче  шукає  причини.  а  я  -  відмову

бо  щастя  не  в  мЕні,  не  в  осені  і  не  в  морі
для  нього  не  круто  читати  "якогось"  Канта
його  не  потішить  моя  нестримна  сваволя
бо  я  є  неспокій.  а  він,  бачте,  є  константа

бо  щастя  не  слід  шукати  на  темних  полицях
де  на  раритетні  книги  осіла  пилюка
і  де  б  я  не  була  -  у  кнайпах  чи  у  пивницях
у  мене  є  я.  і  невідворотна  розлука

опале  листя  лоскоче  вже  хворі  нерви
пальто  від  світу  тепер  мене  не  сховає
доросла,  певно,  бо  другі  якісь  маневри
у  мене  є  я.  і  життя,чорт  візьми,  триває

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534994
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2014
автор: Помаранчева дівчинка