Од погляду твого сп'янілий…

Од  погляду  твого  сп’янілий,
Од  погляду  твого  сліпий,
Щасливий  і  забронзовілий
Іду  –  і  сильний,  і  слабий.

То  магія  стрімка  блакиті,
Що  із  очей  твоїх  –  навстріч,
Весняним  повівом  рокити
Сколошкала  і  день,  і  ніч.

Щоби  в  осонценій  нірвані
Чи  в  купелі  солодких  снів,
Відчув  довкіл  світи  незнані,
Бузком  травневим  завеснів.

Крізь  осуд,  ойкання  і  репет,
Як  в  злеті    першому  пташа,
Несла  бажання,  сумнів,  трепет
До  тебе  радісна  душа…
5.11.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2014
автор: Вячеслав Романовський