Пригорни кошенятко моє трішки ближче до серця,
Нехай горне свій носик маленький до теплого светра.
Ти його заховай від морозного сивого грудня
І гарячим теплом огортай від холодного будня.
І у куртці твоїй, у обіймах ласкавих і ніжних
Кошенятко засне, під цей стукіт з грудей серед тиші.
Загорни у свій світ, не згуби у бетонній столиці,
Бо кохання, немов кошеня, довгу зиму боїться.
(05.11.2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534957
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2014
автор: Олександра Кійко