Стелилася дорога у гаю,
У небі ясно місяць там сіяв,
По ній ішла дівчина у вінку,
Господь її хрестив-
Та ймення-Україна-дав!
Хрестив,як батько рідну доньку,
Святим дощем він скроплював її,
Подарував народ
Вродливий та співучий,
Співучий,як у гаю солов*ї!
Та Божа донька- Україна!
Ті сині очі і той ніжний стан,
У золотім волоссі вплетене колосся,
А під ногами золотистий лан!
Та синь небесна в висоті,
І лан,з колоссям під ногами-
Це символ Української землі!
Це гордість Українського народу!
Одягнена у зелень трав пахучих,
В вінок вплела цвіт райдуг весняних,
Купалася Вкраїна у ранкових росах,
І голос,як той дзвін дзвенів!
Дзвенів той голос,як джерельні води,
Що б*ють із тих Карпатських гір,
Божественна краса природи,
Що,Україною!
Господь назватися велів!
Вдягнув,її,у вишиванку неповторну,
Намисто із калини почепив,
Вона в гаю зозулями кувала,
У небі птахами літала,
Народ піснями щирими славив!
Така вродлива і така красуня,
Таку,ти Боже,Україну сотворив!
Найкращу в світі - Як Богиню!
Аби народ її любив!
Ти дав їй Боже все-ту вроду,
Багатство тих земель,ту віру і любов!
А долю? Боже милий!
Чого про долю ти забув?
Ті чорні ворони-ті вороги,
Як злющі маги,
Кружляють там над нею в висоті.
І чорними крильми
Їй сонце заступають,
Народ там ставлять на коліна,
А він так твердо на ногах стоїть!
Так хочуть розірвати,
Розділити тую землю,
Століттями,роками жити не дають,
Народ могучий і величний!
Боронить рідну неньку,
Та на смерть стоїть!
О Господи!
Почуй же молитви своєї доньки,
Землі,що зветься Україна!
Нехай ті чорні хмари розійдуться,
Тай вороги не ставлять люд
Наш на коліна!
Хай буде мир в славетнім краю,
Хай буде мир в святій землі,
Хай Бог народ наш благословить,
На довгі роки -на віки!
Благослови,ж бо,Господи
Ту землю Україну!
Вона є наша матінка Свята,
Хай славиться народ її єдиний,
НА МНОГЇЇ І БЛАГЇЇ ЛІТА !!!!!!
УЛВІР. 21.06.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534826
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2014
автор: Леся Утриско