Не зважай на те, що я -
десь у газогоні.
Свердловина ж бо моя -
сідало на троні.
Інтернаціоналіст,
я усім до змоги.
Гроші, совість, честь і хист
зараз я епохи.
Я дістану й з-під землі,
аби тільки труби.
Прагнуть жити у теплі
цокотливі зуби.
Дерев'яний компонент -
оптом чи у роздріб -
аж ніяк не конкурент!
І у звичний спосіб.
Більше я, ніж олігарх,
сам собі я "авто".
Світовий я скрізь монарх.
Ну, хіба що... нафта.
Так що слухайся мене,
Гамлете нещасний!
Бути з газом?.. От дурне!
Вихідний у лазні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534576
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2014
автор: Шеркерт