Кувала зозуля і грім гоготів,
В саду шепотіли осики,
Замріяний дощик напевно хотів
Умити красуні гвоздики.
Чекала дощу розпашіла земля,
Несміючи навіть дихнути,
Для неї він був еліксиром життя
Обіймів його не минути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534525
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2014
автор: Світлана Віхола