Чотири колони у наступ ідуть…
Ми криця, тримаючись разом…
Морозом і Беркутом нас не проб’ють,
Тітушками й путінським газом…
Ми встоїмо, браття, і будемо вільні,
Ми дужі, хоробрі і сильні…
Але обережно: 2/5 колони…
Пройдисвітів із божевільні!
Ота божевільня в нас Радою зветься…
Дає тим падлюкам мандати…
Вони з тих мандатів ще більше дуріють…
Про розум в них годі питати.
Для них недосяжні прості людські речі…
Як совість, порядність закону…
Тому і закони такі вони пишуть,
Бо довідка з того ж дурдому…
Не варті поваги…Нічого не варті…
То що то скажи за система:
То п’ята колона що рветься до влади…
І наша найбільша проблема.
Ми встоїмо, браття!
Втечуть і покинуть всі Зеки палаци, хороми.
Та що нам робити з парламентським трястям,
Де вгризлись дві п’ятих колони?
Люстрація треба! Що вкрали – забрати!
Обрати – від щирого серця,
2/5 колони оті розігнати…
Тоді Україна всміхнеться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534516
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.11.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)