Марне сподівання

Вона  все  стоїть  та  чекає
Чого  очікувати  від  нього  вже  не  знає.
Кожен  його  вчинок    лякає
А  вона  все  сподівається,  що  переконає.

Вона  все  стоїть  та  шукає
І  у  натовпі  очима  блукає.
ЇЇ  серце  від  кохання  згорає
А  душа  -  немов  те  море  безкрає.

Вона  все  стоїть  та  надії  плекає:
Чому  він  не  йде,  чому  зволікає?
Чому  не  гукає  і  не  пригортає?
А  може  він  самотньо  по  місту  блукає?

І  йдуть  мимо  неї  прості  перехожі
Вдивляються  в  очі  її  трішки  ворожі.
А  вона  все  стоїть  та  чекає  
І  до  самотності  вже  по-тихеньку    звикає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2014
автор: Angel Lika