Оголена жінка.
Якби ж не краса...
Обличчям (до стінки)
мовчать Небеса.
Альбому сторінка
уже не пуста:
оголена жінка,
жертовна цнота.
Спитайся, оголена,
(хай і не без сліз)
любов'ю дозволена
жага на стриптиз?
Спитайся хоч зосліпу
одне із люстерк:
- Йому? Годі й пострілу...
А їй? Феєрверк!!!
Натоптані вади
мозолять рефлекс.
Відвертість принади
оголює sex.
Смеркає. Люстерко,
ти застережи!
Хай краще вже пекло.
Для блага души.
Образ твору позичено у annu zakohanoi (Омара Ортіза)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534332
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2014
автор: Шеркерт