У твоїй душі вже стільки старого мотлоху —
Кількох камазів не стане, аби усе вивезти.
Ти б застрелилася, та у тебе немає пороху,
В квартиру вертаєш сама, в димину і пізно.
В твоєму нутрі вже сотні зім'ятих папірчиків:
Чеки з місцевого маркету, потерті газети.
Стікер зі списком продуктів і недописані вірші.
А своїми губами ялозиш десяту за ніч сигарету.
П'яні, спустілі пляшки йдуть у сміттєвий пакет.
Й тобі давно не важливо, коли ти встаннє їла.
Твоя постіль — холодний, дешевий паркет.
Ти хотіла б жити щасливо, але просто не вміла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534202
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Олька Оленька