В зеленім лузі цвітуть ромашки,
Як сніг той білий ,цвіт мерегтить,
А у лісочку стоять повстанці,
Чатують ворога,щоби убить!
Палять багаття,готують їжу,
До тої річечки вмиватись йдуть,
Там отаман дає команду
- Кожен до бою готовий буть!
Жартують хлопці,готують шаблі!
До бою рвуться за рідний Край!
Не буде зраднику тобі пощади,
Ні милосердя- вороже знай!
Козацька доля - та слава й воля,
Та шабля гостра,кінь вороний,
Повстали браття за Україну!
Вороже лютий пропадь та згинь!
Козацька сила у тих повстанцях,
Живе у них козацький дух,
Бо кожен з них молить молитву!
І кожен з них козацьний внук!
Їхні діди Край боронили,
Неньку Вкраїну від тої орди,
Тож тепер знайте й запам*ятайте-
Ті вороженьки, ті вороги-
КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ!
Славетний він був і буде завжди !!!
УЛВІР.24.09.2014Р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534092
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Леся Утриско