Я пам`ятаю ніч, коли повинна Я була б померти,
Від болю, сумнівів й надій,
Я пам`ятаю як стояла Я на пірсі,
У пізню, теплу і осінню ніч,
Як чула Я ті темні хвилі,
Що розбивались у моїй душі.
Як Я стояла і дивилась,
У чорне море нездійсненних мрій,
А щось в Мені немов прошепотіло:
"Давай ще крок, і Ти вже в небутті..."
І ось тоді Я і змінилась, зайшовши щось нове в Собі.
Тоді відкинула Я Долю, на побережжі самоти,
І стала Я сама собою,
Жаль не побачив цього Ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=53391
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.01.2008
автор: Sweet as a sin...