Загояться рани, забудуться "Гради",
Війна не навіки, мине і вона...
Чого плаче мати зчорніла й сумна
Чого наша юнь полягала заради?..
Амбіції карлі кремлівській заграли,
Що кляті хохли хама вигнали геть,
Бо хам, хоч злодюга та "русский на треть",
Тому не пішло йому укровське сало.
Він п'є, кажуть, в рашці і не просихає,
Бо є "лєгєтімним" до цих іще пір,
Надію плекає на "русский" він "мир"
Вернутися мріє до нашого Краю.
Пусті ті надії, хай водочку глушить,
Йому України не бачить як вух,
Смердить у нас ДОСІ ще зеківський дух,
Хоч він на рубльовці закушує суші...
Ми вкажемо "братові" врешті на двері,
Усе відбудуємо краще в стократ.
Ніколи не буде вже братом цей "брат",
Бо братня любов його лиш на папері...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533829
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Патара