І знову кров… О Боже, знову відчай
І знову смерть-хижачка на порі.
І розпинає небо крик у вічність.
І молитовно ждуть святі та грішні
Матері.
Горить земля і крається надвоє,
Сумне безсмертя набирає лік.
Доба новонароджених героїв
Нетлінне світло доблесті людської
Повік.
Ще крок, чи два… А там – чиясь Голгофа
Важка дорога має свій кінець.
На вівтарі, що зветься Перемога
Моя земля скалічена, убога
…І Бог Отець.
© Леся Шмигельська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533775
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Леся Shmigelska