Болото.
Такої пастки тихий спокій -
і батискаф не визначить,
наскільки рівень дна глибокий.
Краса безвороття.
Спокусливо.
Для впертих.
Ціною власного життя
допитливість скарати -
загадку пастки розгадати:
чи є на Марсі де сміття -
неактуально знати.
Жага підкорювача нетрів,
інстинкт людини
штовхають мозок до царини
божевілля...
Раптом
свавілля таємниці,
як чинник,
перестане існувати?
Не нудитись комфортом хати,
іти вперед, відчути боротьбу
(ніхто не думає про відчай).
Звичай.
Кажуть,
створив монах Соамі сад в Кіото.
А це - болото.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533647
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Шеркерт