Небесна Сотня журавлями,
У небо, як у вирій відлетіла,
Вона вмирати не хотіла,
Та так велів Господь.
У Небо, в Рай, до Бога,
Стелилася свята дорога,
Окроплена слізьми їх матерів.
Сини святої України,
Ви зберегти її зуміли,
Життя віддавши та любов,
У журавлях живете знов-
В тих журавлях, які курличуть,
Під ясним сонцем в висоті,
Охороняючи її:
Оту Славетну Україну!
Ота Свята Земля,
Ні, не того вона хотіла,
Щоб хоронити тих синів-
Синів свого народу-
Крилатих журавлів.
Там, на Майдані,
Ридав народ, душа кричала,
Коли у небо проводжала,
Свята земля своїх синів,
Крилатих журавлів.
Крильми змахнули,
У синь небесну відлетіли-
До Бога,-у той Райський сад,
У Пам'ять Вічну, незабутню.
Не плачте наші матері-
Ми не загинули, та ми живі,
Ми повернемось навесні,
Бо душі наші оселились,
У тих птахах -тих журавлях.
Цвітуть сади, буяють квіти,
Та тільки серце завжди буде мліти,
Ридати та боліти,
За тих синів - тих журавлів.
Небесна Сотня - України діти!
Ви- вільні птахи, та у небі,
Ви, вільно будете літати
І неволі вже не відчуєте ніколи,
Ви Богом вибрані і, ви,- святі,
Ви- незабутні, ви- Герої...
Оті- крилаті журавлі.
14. 05 2014. УЛВІР
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533603
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2014
автор: Леся Утриско