Дівчинко, вже досить шукати намальоване небо,
Принца на білому коні і ідеальну чорну сукню,
В тобі не перетнуться всі горизонталі та вертикалі бездоганності
Та ти ніколи не зможеш не зважати на ті підлі пельки, що несуть лиш гам та брехню.
Дівчинко, вже досить дивитись в блакитне небо і чекати снігу, чи навпаки,
Світ не крутиться навколо тебе, ти лиш здатна підлаштувати його під себе, і то незавжди вийде.
Досить дивитись на щасливих пар і шукати в собі причини, чим ти гірша, чи краща, і взагалі.
За що їм подароване таке щастя, а тобі – нічого, як так - ти принцесса- і ти одна.
Дівчинко, якби ж ти знала, скільки вони пережили для щастя.
Якби ж ти знала, скільки ночей було проплакано,
скількома літрами цементу вони замуровували біди,
скільки сходинок проклали, щоб зробити його чи її хоч на секунду щасливішими.
Дівчинко, чуже щастя – не твоїх заслуг діло.
І не тобі судити, хто кому потрібен , хто кому підходить і хто кому що винен,
Знаєш, дівчинко, винні ми лиш матері, за те що породила.
А все решту – абсолютний непотріб.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533601
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2014
автор: Тейсі