Кленові квіти кольору бурштину, в жовтні ,
Темніє здалеку коричнева кора,
Сприяли саме цьому сонцежари жовті.
Крізь соковиті груди золота пора
Відбилася у танцях бабиного літа.
Хоч на коротку мить вернулося тепло,
І павутинкою душа його cповита
Усім лихим незгодам і вітрам на зло.
Коли останнє листя блисне в падолисті,
Покине дерево і відлетить крильми,
Поселяться у клені спогади барвисті,
Утеплять його душу відгуки зими.
30.10.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533529
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2014
автор: Lana P.