Ранковий і холодний чай,
та хоч бери, та віддавай
тому,хто тільки що дзвонив,
про манікюр свій говорив,
бо не підходить колір їх,
до цих сережок золотих
і кішка кольором не та-
порода дуже все ж проста.
Набридло слухати ниття,
про стан поганого життя
і співчувати тільки тим,
хто хворий, або ще й дурний;
трава зелена - це народ,
читати любить сотні од,
а квіти - слава між людьми,
трава зів'яла - цвіт як сни.
Мені плювати чому й хто,
купує дороге пальто
і часто хвалять тих одних,-
у кого безліч золотих;
ми вихваляємо не тих
і все шукаємо утіх,
та біси вірять теж у Бога..
Але ж яка у них,- дорога?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533451
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2014
автор: Кошкина