Мабуть прийду до тебе колись в снах,
В речах давно нами забутих, у спогАдках,
В пожовклих нерозквітлих пелюстках,
Й крилом на коміру червоної помади.
Мабуть не повернуся більше в дні,
Коли назустріч ми летіли, як «ікари».
А ти скажи мені, скажи мені!
Чому тоді не оминули неба кари?..
Мабуть прийду до тебе у віках
СтатУї бронзою, запиленою сумом.
А ти згадаєш, що була така,
Що відспівала з болем свою пісню сурми…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533378
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Троянда Пустелі