Вечір хапає за волосся сухе
І тягне у темінь,
Заплутує мізки.
В мені є щось, дише,
Та рідко живе.
Йому би втекти,
Та в душі моїй слизько.
Я сиплю все більше у каву кохану
Той цукор проклятий-
Його ненавИджу.
Я ніч на хвилини просвітлень міняю
І лізу драбиною в пекло все вище.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533359
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Поправка Юлія